подавальник
ПОДАВАЛЬНИК, а, ч. Той, хто подає що-небудь (перев. снопи). - Ой батюшко, не всиджу на цих козлах! ..Їй-богу, неначе мене хто настромив на вила, як подавальник того снопа! - репетував парубок на козлах (Н.-Лев., III, 1956, 168); Ліве сидіння призначене для садильника, а праве - для подавальника садивного матеріалу (Колг. Укр., 9, 1956, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подавальник | подавальники |
Родовий | подавальника | подавальників |
Давальний | подавальникові, подавальнику | подавальникам |
Знахідний | подавальника | подавальників |
Орудний | подавальником | подавальниками |
Місцевий | на/у подавальнику, подавальникові | на/у подавальниках |
Кличний | подавальнику | подавальники |