подавитися
ПОДАВИТИСЯ, давлюся, давишся; мн. подавляться; док. Забити собі горло великим шматком їжі. Хто йде, - горох скубне.. - А, бісів народе!.. коли б ти околів! Коли б ти кождим був стручечком подавився! Щоб в горлі він тобі кілком був зупинився! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60); Старець трошки проголодавсь - хіп той буханець, укусив та, не розжувавши гаразд, хотів проковтнуть та й подавився (Стор., І, 1957, 34); - Він і слово не договорив, мов галушкою подавився, - і навтьоки (Хотк., І, 1966, 83); Степанида зирк на батька, та як фиркне - трохи кавуном не подавилася (Л. Янов., І, 1959, 336); * Образно. Ти [фашистська Німеччина] думала - тобою весь з'їдаюсь? - та, подавившись, падаєш в траву... (Тич., II, 1957, 161); // Задихнутися від чого-небудь, що потрапило в горло (від слини, повітря і т. ін.). Я вдихнув свіжого повітря, подавився ним і закашлявся (Ю. Янов., II, 1958, 77); * Образно. Тільки-но пан обозний наважився збрехати щось Мамаєві, тільки був роззявив задля цього рота, як Песик Ложка гавкнув, і Пампушка подавився першим же словом, як вареником (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 43).
Бодай (хай би, щоб) подавився (подавилася, подавилося, подавилися); Бодай (хай) подавиться; Подавився (подавилася, подавилося, подавилися) б; Подавися (подавіться) хто чим - уживається як лайливе побажання. - Бодай той подавивсь, хто таку мудрацію мені втяв!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 163); - Щоб ті бояри кісткою подавилися, - буркнув Яромир (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 582); - Яке воно [намисто] моє? Хай йому чорт! Хай він подавиться ним! - скрикнула Марина (Мирний, III, 1954, 226); - Далися тобі ті п'ять карбованців, подавилася б ти ними ще ниньки (Стельмах, І, 1962, 11); [Харитон (скида жакета і віддає Юхимові ):] На, подавися ним! (Кроп., II, 1958, 45); - А плата буде? - Буде. - Яка? - З інею водиця цупка! - Подавіться ви нею! - скрикнув цвіркун (Мирний, IV, 1955, 302); Подавитися сміхом (кашлем, криком і т. ін. ) - порушити дихання сміхом, кашлем, криком і т. ін. Жартома ткнув [кашовар] Яроша пальцем у бік, але так дістав по руці, що відразу подавився сміхом (Стельмах, І, 1962, 236).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подавлюся | подавимося |
2 особа | подавишся | подавитеся |
3 особа | подавиться | подавляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подавився | подавилися |
Жіночий рід | подавилася | |
Середній рід | подавилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подавімося | |
2 особа | подавися | подавіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подавившись |