подалі
ПОДАЛІ, присл. 1. Трохи далі. Іде [Микула] й чує: у церкві дзвонять на тривогу, а десь подалі калатають у ялову дошку (Мак., Вибр., 1956, 418); Біля возів, під возами й подалі - скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (Довж., І, 1958, 242).
2. Як можна далі. Говорили [опришки] при ній все, так що Марусі треба було тікати куди подалі та й сидіти там, доки не настане ніч (Хотк., II, 1966, 207); - Ти йди куди-небудь подалі від наших місць, де тебе не знають (Тют., Вир, 1964, 274).
@ Подалі від гріха - як можна далі від кого-, чого-небудь, щоб уникнути неприємностей. Коли.. на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (Гончар, III, 1959, 202); Подалі від лиха див. лихо1.
подала
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подала | подали |
Родовий | подали | подал |
Давальний | подалі | подалам |
Знахідний | подалу | подал |
Орудний | подалою | подалами |
Місцевий | на/у подалі | на/у подалах |
Кличний | подало | подали |