подаруночок
ПОДАРУНОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до подарунок. Гостинців повен клуночок Тобі я принесла; Сама я в подаруночок Для тебе розцвіла (Гл., Вибр., 1957, 327); В уяві Небесника з'явилися дві голови дитячі, жінка. У нього в чемодані для кожного з них подаруночок... (Томч., Готель.., 1960, 24); // ірон. - Ви розумієте, який «подаруночок» готували ви товаришам тим, що уникали тренувальних маршів (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подаруночок | подаруночки |
Родовий | подаруночка | подаруночків |
Давальний | подаруночкові, подаруночку | подаруночкам |
Знахідний | подаруночок | подаруночки |
Орудний | подаруночком | подаруночками |
Місцевий | на/у подаруночку | на/у подаруночках |
Кличний | подаруночку | подаруночки |