подаяння
ПОДАЯННЯ, я, с. 1. Пожертвування жебракові, біднякові; милостиня. Тяжче заробити хліб, аніж випросити, але несеш подаяння за плечима, немов камінне жорно. Випрошує ці кусні Чайчиха зі сльозами і їсть зі сльозами (Стельмах, І, 1962, 290).
2. Внесок на користь якоїсь особи або установи (звичайно з благодійною метою). Тепер для попа головний клопіт - як більше висмоктати з громади прибутків. Отець Орест Солонинка, засвоївши цю премудрість, здирав з віруючих різні треби і подаяння не лише грошима, але й натурою (Мельн., До раю.., 1961, 59).
3. Те саме, що подачка. Жінка давно слугувала комісарові, отримуючи за свої дрібні доноси мізерні подаяння (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 148).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подаяння | подаяння |
Родовий | подаяння | подаянь |
Давальний | подаянню | подаянням |
Знахідний | подаяння | подаяння |
Орудний | подаянням | подаяннями |
Місцевий | на/у подаянні | на/у подаяннях |
Кличний | подаяння | подаяння |