подивляти
ПОДИВЛЯТИ, яю, яєш, недок., діал. 1. перех. і неперех. Дивуватися. Стаття Франка незвичайно подобалась мені. Я просто подивляю розум та талант того чоловіка (Коцюб., III, 1956, 278); Із ран - нове життя заколоситься, що з нього світ весь буде подивлять (Тич., II, 1947, 255).
2. перех. Розглядати. Олена подивляла гарного коня (Коб., І, 1956, 102).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подивляю | подивляємо |
2 особа | подивляєш | подивляєте |
3 особа | подивляє | подивляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подивлятиму | подивлятимемо |
2 особа | подивлятимеш | подивлятимете |
3 особа | подивлятиме | подивлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подивляв | подивляли |
Жіночий рід | подивляла | |
Середній рід | подивляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подивляймо | |
2 особа | подивляй | подивляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | подивляючи | |
Минулий час | подивлявши |