поділений
ПОДІЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поділити. Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Кобр., Вибр., 1954, 156); З допомогою Папаня виросла на лісовій галявині невеличка дерев'яна хатинка, поділена на дві половини (Донч., II, 1956, 24); Сиваш поділений Чонгарським півостровом на дві частини - західну і східну (Наука.., 11, 1956, 12); Хто і як може у нього взяти його добро? Брат Микола? Дак вони ж із ним уже поділені! (Григ., Вибр., 1959, 60); Свині утримуються великими партіями безстанково, поділені на групи за вагою і віком (Рад. Укр., 2.II 1962, 4); Перші дні по приїзді Моті дівчата впивалися.. щастям знову відродженої поділеної дружби (Коз., Сальвія, 1956, 187); * Образно. Я їх [синів] люблю, як сонце й небо,.. вони по-різному, так треба, в житті продовжують мене. Це - я поділений натроє, щоб далі йти в прийдешні дні (Сос., II, 1958, 457); // поділено, безос. присудк. сл. Барак поділено на п'ять кварталів, і в кожному є начальник (Хижняк, Тамара, 1959, 174); То вона нову хату візьме, то знову стару зоставляє при собі.. То землю знову не так поділено (Мирний, IV, 1955, 94); Розбито, розчавлено гада, Одібрано землю у пана, Поділено по-хорошому Між селянами (Еллан, I, 1958, 98).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поділений | поділена | поділене | поділені |
Родовий | поділеного | поділеної | поділеного | поділених |
Давальний | поділеному | поділеній | поділеному | поділеним |
Знахідний | поділений, поділеного | поділену | поділене | поділені, поділених |
Орудний | поділеним | поділеною | поділеним | поділеними |
Місцевий | на/у поділеному, поділенім | на/у поділеній | на/у поділеному, поділенім | на/у поділених |