поживання
ПОЖИВАННЯ1, я, с. , рідко. Те саме, що життя 4; існування. [Микола:] Вони [Наталка з матір'ю].. дуже бідно живуть. Я далекий їх родич і знаю їх бідне поживання (Котл., II, 1953, 29).
ПОЖИВАННЯ2, я, с. , рідко. Те саме, що користування; споживання. Узяла гроші, подякувала, та й до брата. - На, - кажу, - братику мій! нехай тобі на добре поживання будуть! (Вовчок, І, 1955, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поживання | поживання |
Родовий | поживання | поживань |
Давальний | поживанню | поживанням |
Знахідний | поживання | поживання |
Орудний | поживанням | поживаннями |
Місцевий | на/у поживанні | на/у поживаннях |
Кличний | поживання | поживання |