поживішати
ПОЖИВІШАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Док. до живішати. Поживішала [Тетяна], спробувала щось навіть заспівати (Вас., II, 1959, 104).
2. Наповнитися життям, рухом. Майстерня зразу поживішала (Вас., Вибр., 1954, 198).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поживішаю | поживішаємо |
2 особа | поживішаєш | поживішаєте |
3 особа | поживішає | поживішають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поживішав | поживішали |
Жіночий рід | поживішала | |
Середній рід | поживішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поживішаймо | |
2 особа | поживішай | поживішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поживішавши |