позатуляний
ПОЗАТУЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позатуляти. Вікна були позатуляні матками (Головко, II, 1957, 107).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позатуляний | позатуляна | позатуляне | позатуляні |
Родовий | позатуляного | позатуляної | позатуляного | позатуляних |
Давальний | позатуляному | позатуляній | позатуляному | позатуляним |
Знахідний | позатуляний, позатуляного | позатуляну | позатуляне | позатуляні, позатуляних |
Орудний | позатуляним | позатуляною | позатуляним | позатуляними |
Місцевий | на/у позатуляному, позатулянім | на/у позатуляній | на/у позатуляному, позатулянім | на/у позатуляних |