позводитися
ПОЗВОДИТИСЯ, имося, итеся, док. 1. Піднятися, підвестися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Хлопці позводилась на лікті, ще тісніше збилися в купу, щоб не пропустити й слова з Маркового оповідання (Мик., II, 1957, 422).
2. Піднестися над чим-небудь, виділяючись з-поміж чогось своєю висотою (про все або багато чого-небудь). Шляхи-шосе шліфовані, Мережані, заковані Дубовії мости Веселками позводились (Гірник, Сонце.., 1958, 17).
3. З'явитися, постати в результаті будування (про все або багато чого-небудь).
4. Занепасти, змарнуватися, пропасти (про все або багато чого-небудь). Сади наші [хлопів].. понівечились, пасіки позводилися (Фр., II, 1950, 49); // Виродитися, зникнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Позводилося панів багато, панувати ні з чого (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позводжуся | позводимося |
2 особа | позводишся | позводитеся |
3 особа | позводиться | позводяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позводився | позводилися |
Жіночий рід | позводилася | |
Середній рід | позводилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позводьмося | |
2 особа | позводься | позводьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позводившись |