поздоровник
ПОЗДОРОВНИК, а, ч. Той, хто поздоровляє кого-небудь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поздоровник | поздоровники |
Родовий | поздоровника | поздоровників |
Давальний | поздоровникові, поздоровнику | поздоровникам |
Знахідний | поздоровника | поздоровників |
Орудний | поздоровником | поздоровниками |
Місцевий | на/у поздоровнику, поздоровникові | на/у поздоровниках |
Кличний | поздоровнику | поздоровники |