поземельне
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поземельне | поземельні |
Родовий | поземельного | поземельних |
Давальний | поземельному | поземельним |
Знахідний | поземельний | поземельні |
Орудний | поземельним | поземельними |
Місцевий | на/у поземельному, поземельнім | на/у поземельних |
Кличний | поземельне | поземельні |
поземельний
ПОЗЕМЕЛЬНИЙ, а, е. Стос. до володіння і користування землею. Окремі сім'ї, зв'язані між собою не родинними відносинами, а спільною територією, утворили поземельну общину, яка називалась у східних слов'ян «верв» (Іст. СРСР, І, 1956, 34); Анульовано [після революції 1917 р.] селянський борг Селянському поземельному банку, який становив на 1 січня 1914 року понад 1300 мільйонів карбованців (Хлібороб Укр., 10, 1966, 4); // у знач. ім. поземельне, ного, с. , дорев. Податок за користування землею. У нас є пересельські наділи... Ми за їх громадою платимо поземельне і всі відбудки відбуваємо, а за що? (Гр., II, 1963, 359).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поземельний | поземельна | поземельне | поземельні |
Родовий | поземельного | поземельної | поземельного | поземельних |
Давальний | поземельному | поземельній | поземельному | поземельним |
Знахідний | поземельний, поземельного | поземельну | поземельне | поземельні, поземельних |
Орудний | поземельним | поземельною | поземельним | поземельними |
Місцевий | на/у поземельному, поземельнім | на/у поземельній | на/у поземельному, поземельнім | на/у поземельних |