позсаджувати
ПОЗСАДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. з чого і без додатка. Зсадити вниз, зняти з чогось високого всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Поки розпрягли коней, Косач допоміг зійти дружині, позсаджував дітей і повів усіх до квартири (М. Ол., Леся, 1960, 31).
2. на що і без додатка. Піднявши, помістити десь, на чомусь високому всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; попідсаджувати. Узяв та й позсаджував дітей на віз (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позсаджую | позсаджуємо |
2 особа | позсаджуєш | позсаджуєте |
3 особа | позсаджує | позсаджують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позсаджував | позсаджували |
Жіночий рід | позсаджувала | |
Середній рід | позсаджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позсаджуймо | |
2 особа | позсаджуй | позсаджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позсаджувавши |