позсовувати
ПОЗСОВУВАТИ, ую, уєш і ПОЗСУВАТИ, аю, аєш, док., перех. Зсунути все або багато чого-небудь. Розморені теплом, свіжим весняним вітром, червонощокі дівчата та молодиці, позсовувавши на тім'я шовкові хустки, перекидалися ліньки словом-другим (Мокр., Слід.., 1969, 83); Далі пішли обідрані хатки убогих людей. Спершу густо, мов їх одну до другої хто позсовував, щоб було затишніше й тепліше; далі рідше та рідше (Мирний, III, 1954, 105).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позсовую | позсовуємо |
2 особа | позсовуєш | позсовуєте |
3 особа | позсовує | позсовують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позсовував | позсовували |
Жіночий рід | позсовувала | |
Середній рід | позсовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позсовуймо | |
2 особа | позсовуй | позсовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позсовувавши |