позувати
ПОЗУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Прибравши яку-небудь позу, служити натурою художникові, скульпторові або фотографу. Тепер Віра пише портрет Клима - він серед квітів у саду. Хлопець з насолодою позує, очей не зводить з рук художниці (Грим., Кавалер.., 1955, 16); * У порівн. Він сидів картинно за своїм столиком, поклавши на нього сухі, жовті, як у мерця, руки, ніби позував перед фотографом (Збан., Єдина, 1959, 105).
2. перен. Намагатися справити враження поведінкою, словами, зовнішністю і т. ін. Очевидячки вона позувала перед молодим паничем і вдавала з себе сучасну панну, навіть дуже ліберальну (Н.-Лев., IV, 1956, 117); Вадик ніскільки не позував перед нами, висловлюючи всі ці «істини» немовби тільки для Галини (Ле, В снопі.., 1960, 174).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позую | позуємо |
2 особа | позуєш | позуєте |
3 особа | позує | позують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позуватиму | позуватимемо |
2 особа | позуватимеш | позуватимете |
3 особа | позуватиме | позуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позував | позували |
Жіночий рід | позувала | |
Середній рід | позувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позуймо | |
2 особа | позуй | позуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | позуючи | |
Минулий час | позувавши |