пойменований
ПОЙМЕНОВАНИЙ, рідко ПОІМЕНОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пойменувати, поіменувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пойменований | пойменована | пойменоване | пойменовані |
Родовий | пойменованого | пойменованої | пойменованого | пойменованих |
Давальний | пойменованому | пойменованій | пойменованому | пойменованим |
Знахідний | пойменований, пойменованого | пойменовану | пойменоване | пойменовані, пойменованих |
Орудний | пойменованим | пойменованою | пойменованим | пойменованими |
Місцевий | на/у пойменованому, пойменованім | на/у пойменованій | на/у пойменованому, пойменованім | на/у пойменованих |