поконвічний
ПОКОНВІЧНИЙ, а, е, уроч., рідко. Те саме, що споконвічний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поконвічний | поконвічна | поконвічне | поконвічні |
Родовий | поконвічного | поконвічної | поконвічного | поконвічних |
Давальний | поконвічному | поконвічній | поконвічному | поконвічним |
Знахідний | поконвічний, поконвічного | поконвічну | поконвічне | поконвічні, поконвічних |
Орудний | поконвічним | поконвічною | поконвічним | поконвічними |
Місцевий | на/у поконвічному, поконвічнім | на/у поконвічній | на/у поконвічному, поконвічнім | на/у поконвічних |