покривка
ПОКРИВКА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що покривало. Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку і лави, вкриті вишиваними шовковими покривками з добротного бухарського шовку (Тулуб, Людолови, II, 1957, 450); Сатира його [М. Салтикова-Щедріна] в більшій мірі від Гоголевої політична, стає при сучаснім гніті єдиною прозірчастою покривкою (Фр., Публіцистика, 1953, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покривка | покривки |
Родовий | покривки | покривок |
Давальний | покривці | покривкам |
Знахідний | покривку | покривки |
Орудний | покривкою | покривками |
Місцевий | на/у покривці | на/у покривках |
Кличний | покривко | покривки |