покрівельник
ПОКРІВЕЛЬНИК, а, ч. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець з цієї справи. Я починаю згадувати, що бачив колись у дитинстві, як у нас покрівельники крили соломою хату (Збан., Єдина, 1959, 343); Численну групу ремісників, що складалася з ряду самостійних ремісничих професій, становили самі будівельники. Сюди належали архітектори, каменярі, покрівельники, які покривали будівлі свинцевими або мідними листами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 431).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покрівельник | покрівельники |
Родовий | покрівельника | покрівельників |
Давальний | покрівельникові, покрівельнику | покрівельникам |
Знахідний | покрівельника | покрівельників |
Орудний | покрівельником | покрівельниками |
Місцевий | на/у покрівельнику, покрівельникові | на/у покрівельниках |
Кличний | покрівельнику | покрівельники |