покріпитися
ПОКРІПИТИСЯ1, плюся, пишся; мн. покріпляться; док. Кріпитися якийсь час. - Півроку, - думає Пріська, прилягаючи спочити, коли пішли Карпо й Одарка. - Уже ж поб'юся, покріплюся того півроку... (Мирний, III, 1954, 111); - Покріпись, голубчику, а там стане легше, - мовив тепло Посунський (Коцюба, Нові береги, 1959, 398).
ПОКРІПИТИСЯ2 див. покріплюватися.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покріплюся | покріпимося |
2 особа | покріпишся | покріпитеся |
3 особа | покріпиться | покріпляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покріпився | покріпилися |
Жіночий рід | покріпилася | |
Середній рід | покріпилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покріпімося | |
2 особа | покріпися | покріпіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покріпившись |