покулитися
ПОКУЛИТИСЯ, литься, док., діал. Покорчитися, покарлючитися, покрутитися. Вівси, ледво [ледве] зійшовши, зав'яли без дощу і покулилися при землі (Фр., V, 1951, 298).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покулюся | покулимося |
2 особа | покулишся | покулитеся |
3 особа | покулиться | покуляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покулився | покулилися |
Жіночий рід | покулилася | |
Середній рід | покулилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покульмося | |
2 особа | покулься | покультеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покулившись |