полапати
ПОЛАПАТИ, аю, аєш, перех. і без додатка, 1. Док. до лапати. Вона [Кайдашиха] полапала рукою тім'я - високий очіпок поламався й увігнувся (Н.-Лев., II, 1956, 318); Климко, нагнувшись, полапав свій власний мішок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 209); Шкода мені, дідусю, твоєї темноти, - каже [Черевань] кобзареві. - Ось на лиш полапай, яке тут диво (П. Куліш, Вибр., 1969, 62).
2. док. Лапати якийсь час. Постояв [Свирид], постояв, полапав трохи двері - двері в їх славнії - дубовії - та й повернув на греблю (Вовчок, VI, 1956, 265).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полапаю | полапаємо |
2 особа | полапаєш | полапаєте |
3 особа | полапає | полапають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полапав | полапали |
Жіночий рід | полапала | |
Середній рід | полапало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полапаймо | |
2 особа | полапай | полапайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полапавши |