полестити
ПОЛЕСТИТИ, ещу, естиш, док., кому, чому і без додатка. 1. Док. до лестити.
2. кому. Викликати почуття задоволення у кого-небудь. Женя Половинчик користався тут неабияким авторитетом.. І це зовсім несподівано полестило дівчині (Ле, В снопі.., 1960, 95).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полещу | полестимо |
2 особа | полестиш | полестите |
3 особа | полестить | полестять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полестив | полестили |
Жіночий рід | полестила | |
Середній рід | полестило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полестімо | |
2 особа | полести | полестіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полестивши |