половецький
ПОЛОВЕЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до половці. - Київ! Київ! - гомоніли Половецькії ряди (Фр., XIII, 1954, 368); І падає військо, і падає син Святослава Під ноги баских огирів половецького хана (Перв., І, 1958, 214); Феодальні війни і половецькі напади, які супроводилися грабежем місцевого населення, часто також були причиною втрати смердами необхідних для ведення господарства засобів виробництва (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 448); В степах днедавніх половецьких Доходив я завдань мистецьких, І довго Музи чистий спів Мені самотньому бринів (Черн., Поезії, 1959, 121); До земель До половецьких Лине військо бойове! (Уп., Про Донбас, 1950, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | половецький | половецька | половецьке | половецькі |
Родовий | половецького | половецької | половецького | половецьких |
Давальний | половецькому | половецькій | половецькому | половецьким |
Знахідний | половецький, половецького | половецьку | половецьке | половецькі, половецьких |
Орудний | половецьким | половецькою | половецьким | половецькими |
Місцевий | на/у половецькому, половецькім | на/у половецькій | на/у половецькому, половецькім | на/у половецьких |