полосувати
ПОЛОСУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. 1. Розрізувати, розділяти що-небудь на довгі шматки. Всі збігаються, щоб подивитись, яке сало, яке м'ясо.. Не поспішаючи, Михей полосує ножем (Зар., На ..світі, 1967, 196); * У порівн. Заверещала вона таким голосом, немов її на сто шматків полосували (Л. Янов., І, 1959, 447).
2. розм. Завдавати частих ударів кому-небудь чимсь гострим. [Йосип (зітхає) :] Бува й так, що всіма твоїми думками закерує злість люта.. і так закерує, що.. вхопив би в руки сокиру та й пішов полосувать на всі боки, кого попало, мов непритомний!.. (Кроп., IV, 1959, 98).
3. розм. Ударяти, бити, залишаючи сліди, рубці і т. ін. у вигляді смуг. - Скільки канчуків полосували тут (на Пісецькому заводі] спини «неслухняних бунтарів» (Донч., II, 1956, 61); В кутку городовики.., вихопивши шаблі з піхов,.. полосували ними по спині, по плечах і по голові (Смолич, II, 1958, 29).
4. перен. Спалахуючи, освітлювати що-небудь смугами (про світло); блискати, мигтіти. Гув грім, полосували блискавиці (Досв., Вибр., 1959, 232); Слухали ми по радіо слово, а за вікнами прожектори на радощах просто аж полосують все небо (Тич., III, 1957, 286).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полосую | полосуємо |
2 особа | полосуєш | полосуєте |
3 особа | полосує | полосують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полосуватиму | полосуватимемо |
2 особа | полосуватимеш | полосуватимете |
3 особа | полосуватиме | полосуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полосував | полосували |
Жіночий рід | полосувала | |
Середній рід | полосувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полосуймо | |
2 особа | полосуй | полосуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | полосуючи | |
Минулий час | полосувавши |