полум'яніючий
ПОЛУМ'ЯНІЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до полум'яніти.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | полум'яніючий | полум'яніюча | полум'яніюче | полум'яніючі |
Родовий | полум'яніючого | полум'яніючої | полум'яніючого | полум'яніючих |
Давальний | полум'яніючому | полум'яніючій | полум'яніючому | полум'яніючим |
Знахідний | полум'яніючий, полум'яніючого | полум'яніючу | полум'яніюче | полум'яніючі, полум'яніючих |
Орудний | полум'яніючим | полум'яніючою | полум'яніючим | полум'яніючими |
Місцевий | на/у полум'яніючому, полум'яніючім | на/у полум'яніючій | на/у полум'яніючому, полум'яніючім | на/у полум'яніючих |