полуменіючий
ПОЛУМЕНІЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до полуменіти.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | полуменіючий | полуменіюча | полуменіюче | полуменіючі |
Родовий | полуменіючого | полуменіючої | полуменіючого | полуменіючих |
Давальний | полуменіючому | полуменіючій | полуменіючому | полуменіючим |
Знахідний | полуменіючий, полуменіючого | полуменіючу | полуменіюче | полуменіючі, полуменіючих |
Орудний | полуменіючим | полуменіючою | полуменіючим | полуменіючими |
Місцевий | на/у полуменіючому, полуменіючім | на/у полуменіючій | на/у полуменіючому, полуменіючім | на/у полуменіючих |