полущитися
ПОЛУЩИТИСЯ, иться, док. 1. Звільнитися від шкаралупи, лузги та іншого покриття (про все або багато чого-небудь); // Позбавитися верхнього шару, облупитися (про все або багато чого-небудь).
2. Потріскатися, облупитися у багатьох місцях. Вавки, які з'явилися на ногах в дорозі, незабаром полущились (Сміл., Сашко, 1957, 157).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полущуся | полущимося |
2 особа | полущишся | полущитеся |
3 особа | полущиться | полущаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полущився | полущилися |
Жіночий рід | полущилася | |
Середній рід | полущилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полущмося | |
2 особа | полущся | полущтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | полущившись |