полісинтетичний
ПОЛІСИНТЕТИЧНИЙ, а, е: ^ Полісинтетичні мови - мови, в яких синтаксичні зв'язки виражаються об'єднанням в одне морфологічне ціле головного члена словосполучення і залежних від нього членів. Інкорпоруючі полісинтетичні мови - мови, в яких різні частини речення у вигляді аморфних слів-основ об'єднуються в єдині складні комплекси, подібні до складних слів (Сл. лінгв. терм., 1957, 72).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | полісинтетичний | полісинтетична | полісинтетичне | полісинтетичні |
Родовий | полісинтетичного | полісинтетичної | полісинтетичного | полісинтетичних |
Давальний | полісинтетичному | полісинтетичній | полісинтетичному | полісинтетичним |
Знахідний | полісинтетичний, полісинтетичного | полісинтетичну | полісинтетичне | полісинтетичні, полісинтетичних |
Орудний | полісинтетичним | полісинтетичною | полісинтетичним | полісинтетичними |
Місцевий | на/у полісинтетичному, полісинтетичнім | на/у полісинтетичній | на/у полісинтетичному, полісинтетичнім | на/у полісинтетичних |