політеїст
ПОЛІТЕЇСТ, а, ч. Прибічник, послідовник політеїзму.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | політеїст | політеїсти |
Родовий | політеїста | політеїстів |
Давальний | політеїстові, політеїсту | політеїстам |
Знахідний | політеїста | політеїстів |
Орудний | політеїстом | політеїстами |
Місцевий | на/у політеїсті, політеїстові | на/у політеїстах |
Кличний | політеїсте | політеїсти |