поліфтонг
ПОЛІФТОНГ, а, ч., лінгв. Сполучення кількох звуків, які функціонують як одна фонема.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поліфтонг | поліфтонги |
Родовий | поліфтонга | поліфтонгів |
Давальний | поліфтонгові, поліфтонгу | поліфтонгам |
Знахідний | поліфтонг | поліфтонги |
Орудний | поліфтонгом | поліфтонгами |
Місцевий | на/у поліфтонгу | на/у поліфтонгах |
Кличний | поліфтонгу | поліфтонги |