поліхромний
ПОЛІХРОМНИЙ, а, е, спец. Прикм. до поліхромія. Зникли одноманітні сірі тони. Верстати випускають з поліхромним фарбуванням (Ком. Укр., 6, 1966, 49); В центральних районах [України] переважають червоні і сині [вишивки], а далі на Захід - поліхромні в одній якійсь кольоровій гамі (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 55); // Який характеризується поліхромією. Розвивається [у сарматський час] так званий поліхромний стиль, у якому кольоровий ефект досягався шляхом поєднання на золотому або срібному фоні різних вставок з яскравого різнокольорового каміння і скла (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 239).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поліхромний | поліхромна | поліхромне | поліхромні |
Родовий | поліхромного | поліхромної | поліхромного | поліхромних |
Давальний | поліхромному | поліхромній | поліхромному | поліхромним |
Знахідний | поліхромний, поліхромного | поліхромну | поліхромне | поліхромні, поліхромних |
Орудний | поліхромним | поліхромною | поліхромним | поліхромними |
Місцевий | на/у поліхромному, поліхромнім | на/у поліхромній | на/у поліхромному, поліхромнім | на/у поліхромних |