пометати
ПОМЕТАТИ1, пометаю, пометаєш і помечу, помечеш, док., перех. і без додатка. 1. Метати якийсь час.
2. розм. Метати все або багато чого-небудь. Сурми знову засурмили, Довбищі знов загриміли, А підданство пометало Все шапки (Манж., Тв., 1955, 214).
ПОМЕТАТИ2, аю, аєш, док., перех. Обшити особливим дрібним швом все або багато чого-небудь. Він передивився кожну зборку, кожну зшивку [на сюртукові]. Як вилив вражий син! думав він і тихо усміхався. А петлі пометав? (Мирний, IV, 1955, 125).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пометаю | пометаємо |
2 особа | пометаєш | пометаєте |
3 особа | пометає | пометають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пометав | пометали |
Жіночий рід | пометала | |
Середній рід | пометало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пометаймо | |
2 особа | пометай | пометайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пометавши |