помогоричити
ПОМОГОРИЧИТИ, чу, чиш і ПОМОГОРИЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Поставити кому-небудь могорич; почастувати кого-небудь з приводу успішного завершення якоїсь справи. // Пригоститися могоричем. Хилитався [Потап] на санях, мов п'яний, мов з ярмарку їхав, помогоричивши добре (Коцюб., II, 1955, 280).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помогоричу | помогоричимо |
2 особа | помогоричиш | помогоричите |
3 особа | помогоричить | помогоричать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | помогоричив | помогоричили |
Жіночий рід | помогоричила | |
Середній рід | помогоричило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помогоричмо | |
2 особа | помогорич | помогоричте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | помогоричивши |