понавішуваний
ПОНАВІШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понавішувати. Відвернулася [Целя] до шафи і почала в ній дуже пильно шукати чогось між понавішуваними сукнями (Фр., II, 1950, 296); Степці усе тут [у ресторані] здавалось якимсь казковим. І ці гарно одягнені люди, і.. красиві миски, понавішувані на стінах (Зар., На.. світі, 1967, 79); // понавішувано, безос. присудк. сл. Задзеленчала люлька.. мідними ретязьками, що чимало було понавішувано їх коло.. чубука (Мирний, І, 1954, 278).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | понавішуваний | понавішувана | понавішуване | понавішувані |
Родовий | понавішуваного | понавішуваної | понавішуваного | понавішуваних |
Давальний | понавішуваному | понавішуваній | понавішуваному | понавішуваним |
Знахідний | понавішуваний, понавішуваного | понавішувану | понавішуване | понавішувані, понавішуваних |
Орудний | понавішуваним | понавішуваною | понавішуваним | понавішуваними |
Місцевий | на/у понавішуваному, понавішуванім | на/у понавішуваній | на/у понавішуваному, понавішуванім | на/у понавішуваних |