понадоювати
ПОНАДОЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Надоїти багато, надоїти з багатьох тварин. Чотири корови держать та по тричі на день доять. Що того молока понадоюють! (Сл. Гр.); З усякого звіра і з усякої гадини є молоко, що вона [відьма] з них понадоювала, перевертаючись до кожної матки усе різно, щоб не жахались і давались доїтись (Кв.-Осн., II, 1956, 188).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понадоюю | понадоюємо |
2 особа | понадоюєш | понадоюєте |
3 особа | понадоює | понадоюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понадоював | понадоювали |
Жіночий рід | понадоювала | |
Середній рід | понадоювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понадоюймо | |
2 особа | понадоюй | понадоюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понадоювавши |