понадівати
ПОНАДІВАТИ, аю, аєш, док., перех. Надіти що-небудь (про багатьох); надіти багато чогось. Іще зранку, .. попивши могоричі, тепер, попідголювавшись любенько, понадівали хто нову свиту, хто китаєву юпку (Кв.-Осн., II, 1956, 19); Підвелися з лави Саранчук Устин та Муха Гарасько, теж мовчки понадівали шапки (Головко, II, 1957, 283); Ми день і ніч стерегли [диверсантів]. На голови понадівали вінки з пшениці, колосся високе, дуже красиво (Ю. Янов., І, 1954, 44); - Хто ж його [шинкаря] обікрав? - Бог його знає... Якісь, каже, замордовані люди... Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх та й забрали, що знайшли (Мирний, І, 1949, 270); Нащадки Горонецьких понадівали окуляри в надії, що собака вермахту прийме їх за людей цивілізованих і не зачепить (Тют., Вир, 1964, 408); Саме пекучий червень. А поки ранок виблискує росою, легко вискочити з клуні (з-під кобеняка) на двір, понадівати на коней хомути і закерувати гарбу (Мик., II, 1957, 11); Олеся убралась у нову сукню, причесалась, понадівала на всі пальці персні й не одходила од вікон (Н.-Лев., III, 1956, 133).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понадіваю | понадіваємо |
2 особа | понадіваєш | понадіваєте |
3 особа | понадіває | понадівають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понадівав | понадівали |
Жіночий рід | понадівала | |
Середній рід | понадівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понадіваймо | |
2 особа | понадівай | понадівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понадівавши |