поназбируватися
ПОНАЗБИРУВАТИСЯ, уємося, уєтеся і рідко ПОНАЗБИРАТИСЯ, аємося, аєтеся, док. 1. Зібратися в одному місці (про багатьох). Частісінько, як тільки що до лавки пани поназбираються, то тут де і озьмуться [візьмуться] і москалі, і цигани (Кв.-Осн., II, 1956, 405).
2. Зібратися поступово; нагромадитися (про багато чого-небудь). За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір'ю золили його в жлукті цілий ранок (Тют., Вир, 1964, 125).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поназбируюся | поназбируємося |
2 особа | поназбируєшся | поназбируєтеся |
3 особа | поназбирується | поназбируються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поназбирувався | поназбирувалися |
Жіночий рід | поназбирувалася | |
Середній рід | поназбирувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поназбируймося | |
2 особа | поназбируйся | поназбируйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поназбирувавшись |