понастовбурчувати
ПОНАСТОВБУРЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Настовбурчити багато чого-небудь. Ячмінь пішов он смугою геть понастовбурчував вусики (Тесл., З книги життя, 1956, 188).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понастовбурчую | понастовбурчуємо |
2 особа | понастовбурчуєш | понастовбурчуєте |
3 особа | понастовбурчує | понастовбурчують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понастовбурчував | понастовбурчували |
Жіночий рід | понастовбурчувала | |
Середній рід | понастовбурчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понастовбурчуймо | |
2 особа | понастовбурчуй | понастовбурчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понастовбурчувавши |