понатужитися
ПОНАТУЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Напружити силу. Корчмарі запряглися, понатужились і потягли воза (Казки Буковини.., 1958, 51); Кит пона-тужився, облишив пароплав і зник вдалині з половиною обрізаного мотузка (Трубл., І, 1955, 185); // Докласти багато певних зусиль. Дмитрій Іванович швидко зрозумів, що йому, для того щоб бути в сім'ї на рівній нозі, треба понатужитися (Сенч., Опов., 1959, 99).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понатужуся | понатужимося |
2 особа | понатужишся | понатужитеся |
3 особа | понатужиться | понатужаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понатужився | понатужилися |
Жіночий рід | понатужилася | |
Середній рід | понатужилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понатужімося | |
2 особа | понатужися | понатужіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понатужившись |