понукування
ПОНУКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. понукувати. Під землею ти кождої хвилі небезпечний свойого життя, а верх землі кождої хвилі лайка, поштуркування, понукування (Фр., І, 1955, 95).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | понукування | понукування |
Родовий | понукування | понукувань |
Давальний | понукуванню | понукуванням |
Знахідний | понукування | понукування |
Орудний | понукуванням | понукуваннями |
Місцевий | на/у понукуванні | на/у понукуваннях |
Кличний | понукування | понукування |