понятий
ПОНЯТИЙ див. пойнятий.
ПОНЯТИЙ, того, ч. Особа, яку залучають органи влади як свідка при обшукові, описові майна і т. ін. - Писар! одбери понятих чесних людей (Кв.-Осн., II, 1956, 417); Горпинин сусід, понятий, теж підтвердив: - І навіщо вже брехати, Горпино. Б'єш олію, торгуєш нею, це ж усі на кутку скажуть (Ткач, Плем'я.., 1961, 231).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | понятий | поняті |
Родовий | понятого | понятих |
Давальний | понятому | понятим |
Знахідний | понятого | понятих |
Орудний | понятим | понятими |
Місцевий | на/у понятому, понятім | на/у понятих |
Кличний | понятий | поняті |