пообривати
ПООБРИВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Зірвати все у багатьох місцях. Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали (Сл. Гр.).
2. Відірвати багато чого-небудь. Нашим парубкам пики порозбивають [козаки], оселедці пообривають, всі вечорниці розженуть... (Стор., І, 1957, 101).
@ Пообривати вуха - те саме, що Обірвати чуба (вуха, чуприну і т. ін. ) (багатьом) (див. обривати). - Прийшли, вчіться, грайтеся, а ні, то я вам усім вуха пообриваю (Юхвід, Оля, 1959, 235).
3. розм. Переобтяжуючи, дуже натрудити (руки). - Руки пообриваєш, носячи! Нема того, щоб хурку найняти; як на того коня валять - носи! (Мирний, III, 1954, 152).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообриваю | пообриваємо |
2 особа | пообриваєш | пообриваєте |
3 особа | пообриває | пообривають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пообривав | пообривали |
Жіночий рід | пообривала | |
Середній рід | пообривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообриваймо | |
2 особа | пообривай | пообривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пообривавши |