попирати
ПОПИРАТИ 1, аю, аєш, недок., ПОПРАТИ, пру, преш, док., книжн. 1. перех. Наступати на що-небудь, топтати, стояти на чому-небудь, виявляючи зневагу. Топче [дід] купу монет,.. попирає їх ногами, бо й багатство для нього теж нічого не варте (Гончар, Тронка, 1963, 338).
2. неперех. Виявляючи свою зверхність, деспотично поводитися з ким-небудь; попихати. Милана не раба їм, щоб попирати нею де треба, де й не треба (Міщ., Сіверяни, 1961, 133).
3. перех., уроч. Те саме, що перемагати. [Варвара:] А я люблю життя й хочу йти за тими, хто смертю смерть поправ (Галан, І, 1960, 492).
ПОПИРАТИ2, аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що підпирати 1. Люда стояла в сінях, босими міцними ногами попираючи ляду, піднявши яку, влазили по драбинці в погріб (Перв., Дикий мед, 1963, 306); // перен. Підтримувати вияв чого-небудь. Переконання, що він мусить статися великим багачем, ..попирало єще [ще] більше вроджене його лінивство (Фр., VIII, 1952, 146).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попираю | попираємо |
2 особа | попираєш | попираєте |
3 особа | попирає | попирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попиратиму | попиратимемо |
2 особа | попиратимеш | попиратимете |
3 особа | попиратиме | попиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попирав | попирали |
Жіночий рід | попирала | |
Середній рід | попирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попираймо | |
2 особа | попирай | попирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | попираючи | |
Минулий час | попиравши |