поповикидати
ПОПОВИКИДАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Викидати багато разів; викидати багато; // у сполуч. із сл. гроші, розм. Витрачати багато разів, витратити багато на що-небудь зайве. - Щоб твого батька так кістки з домовини повикидало, як поповикидав Карпо фурманам грошей, тебе по городу шукаючи! - накинулася фурія на мою гостю (Л. Янов., І, 1959, 327).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поповикидаю | поповикидаємо |
2 особа | поповикидаєш | поповикидаєте |
3 особа | поповикидає | поповикидають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поповикидав | поповикидали |
Жіночий рід | поповикидала | |
Середній рід | поповикидало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поповикидаймо | |
2 особа | поповикидай | поповикидайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поповикидавши |