попокрутити
ПОПОКРУТИТИ, учу, утиш, док., розм. Крутити багато разів, тривалий час. - Вилізу на клуню - і то голова крутиться. А як підтягнуть під самі хмари та попокрутять мертвими петлями? Що тоді з мене буде? (Тют., Вир, 1964, 344).
@ Попокрутити носом - не погоджуватися на що-небудь, відмовлятися, упиратися якийсь час. Попокрутив [Андрій] носом днів зо два: а далі - що то вже сталось йому - слухаю: ляпа ціпом (Тесл., З книги життя, 1949, 19).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попокручу | попокрутимо |
2 особа | попокрутиш | попокрутите |
3 особа | попокрутить | попокрутять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попокрутив | попокрутили |
Жіночий рід | попокрутила | |
Середній рід | попокрутило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попокрутімо | |
2 особа | попокрути | попокрутіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попокрутивши |