попонудити
ПОПОНУДИТИ, джу, диш. док., розм. 1. Знемагати від нудьги тривалий час.
@ Попонудити світом - дуже переживати, страждати тривалий час. А то, як вигнала мене свекруха, щоб їй за неправду важко дихати, .. що я світом попонудила, що я пополамала рук!.. (Барв., Опов.., 1902, 483).
2. безос. Нудити кого-небудь тривалий час.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попонуджу | попонудимо |
2 особа | попонудиш | попонудите |
3 особа | попонудить | попонудять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попонудив | попонудили |
Жіночий рід | попонудила | |
Середній рід | попонудило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попонудімо | |
2 особа | попонуди | попонудіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попонудивши |