поприв'язуваний
ПОПРИВ'ЯЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поприв'язувати. Поприв'язувані до коней опришки.. Он Жолоб теліпається і його приятель Твердюк (Хотк., Довбуш, 1965, 328); Стоять самі коні в сідлах, поприв'язувані до конов'язі і так просто пущені, а спішені козаки тут же біля них тупцюються (Головко, II, 1957, 356); Врізалось мені в пам'ять одне особисте авто, завалене валізками, жінками і дітьми, з поприв'язуваними до болотників подушками (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 80).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | поприв'язуваний | поприв'язувана | поприв'язуване | поприв'язувані |
Родовий | поприв'язуваного | поприв'язуваної | поприв'язуваного | поприв'язуваних |
Давальний | поприв'язуваному | поприв'язуваній | поприв'язуваному | поприв'язуваним |
Знахідний | поприв'язуваний, поприв'язуваного | поприв'язувану | поприв'язуване | поприв'язувані, поприв'язуваних |
Орудний | поприв'язуваним | поприв'язуваною | поприв'язуваним | поприв'язуваними |
Місцевий | на/у поприв'язуваному, поприв'язуванім | на/у поприв'язуваній | на/у поприв'язуваному, поприв'язуванім | на/у поприв'язуваних |