попримощуватися
ПОПРИМОЩУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. 1. Примоститися, зайняти місце де-небудь (про всіх або багатьох). На східцях і на платформах попримощувались двома рядками сливе суспіль старці й старчихи (Н.-Лев., IV, 1956, 289); У темному коридорчику штовхалося чоловік тридцять людей. Деякі з них сиділи на лавах, деякі стояли, інші попримощувалися навпочіпки попід стінами (Тют., Вир, 1964, 194).
2. Розташуватися, розміститися де-небудь, біля чогось (перев. про будинки, селища і т. ін.). Декотрі [хатки] попримощувались на крутих боках долини і були підперті од низу височенькими стовпами (Н.-Лев., І, 1956, 49).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попримощуюся | попримощуємося |
2 особа | попримощуєшся | попримощуєтеся |
3 особа | попримощується | попримощуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попримощувався | попримощувалися |
Жіночий рід | попримощувалася | |
Середній рід | попримощувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попримощуймося | |
2 особа | попримощуйся | попримощуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попримощувавшись |